Мета досвіду:    удосконалення фізичних якостей дітей, прищеплення інтересу до уроків фізичної культури, виховання стійкого бажання до самостійних занять фізичними вправами

Провідна ідея:   виховання у школярів стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами; формування прагнення до вдосконалення фізичних якостей; сприяти здійсненню учнями самоствердження та самовираження; привчати   до колективних форм роботи; підвищувати пізнавальний інтерес до спорту.

Опис досвіду роботи

Вплив рухової активності на настрій і розумову працездатність часто буває більшим, ніж це здається на перший погляд. Діти, що ведуть малорухомий спосіб життя, гірше засвоюють навчальний матеріал як із загальноосвітніх предметів, так і з фізичної культури. Зниження рухової активності у поєднанні з порушенням режиму харчування і неправильним способом життя призводить до появи надлишкової маси тіла. Необхідні систематичні самостійні заняття фізичною культурою і спортом. Для нормального функціонування організму кожної дитини потрібно певний мінімум рухової активності.

Проте на практиці досягти цього досить складно, тому що організовані заняття проводяться лише в рамках уроків фізичної культури – 2-3 рази на тиждень, чого зовсім недостатньо не тільки для заповнення дефіциту необхідної щоденної рухової активності, а й тим більше для покращення функціонального стану основних систем організму.

Зараз створені і продовжують розроблятися різноманітні концепції та програми з фізичного виховання різного рівня складності, системи додаткових занять фізичною культурою, для того щоб вплинути на рівень рухової підготовленості дітей, поліпшити функціональний стан систем організму, знизити наслідки стресової педагогіки і сформувати позитивне ставлення до занять фізичною культурою. Проте реальних досягнень в рівні підготовленості учнів з навчального предмету "фізична культура" дослідники не відзначають. Як показує досвід, учні загальноосвітньої школи, навіть відвідують спортивні секції, навчені займатися фізичними вправами виключно під керівництвом педагога.

Не всі школярі мають можливість (крім уроків фізичної культури) відвідувати заняття в секціях. По-перше, відбір в ці секції зараз надзвичайно жорсткий, по-друге, цих секцій явно недостатньо. Додаткові фізкультурно-оздоровчі заходи в загальноосвітній школі, як правило, не проводяться через відсутність необхідного інвентарю, обладнаних місць для занять і відсутність спеціальної підготовленості педагогічного колективу. Особистісні особливості учнів загальноосвітньої школи не реалізуються в умовах авторитарної педагогіки, і в цьому зв'язку не вирішують завдання залучення дітей та підлітків до фізичної культури.

Одним з ефективних виходів з становища, що склалося, є навчання школярів самостійних занять фізичною культурою. Реалізувати індивідуальні переваги, психофізіологічні особливості в відповідно з поточним функціональним станом можливо тільки на самостійних заняттях фізичною культурою, і ніякі інші форми занять фізичними вправами замінити їх не можуть.

Головна мета фізичного виховання школярів - сформувати уміння вправно керувати життєво необхідними руховими діями, адекватно використовувати їх в різних умовах діяльності і життєвих ситуаціях, а також виховати потребу до систематичних занять фізичними вправами.

Для досягнення цієї мети кожному вчителю фізичної культури необхідно послідовно і цілеспрямовано озброювати учнів системою спеціальних знань, умінь та навичок, включати в свої уроки різноманітні навчальні завдання, створювати спеціальні педагогічні ситуації, які б готували учнів до самостійних занять фізичними вправами в умовах навчального і подовженого дня школи, в сім’ї і за місцем проживання.

Важливими положеннями в реалізації цих завдань в педагогічному процесі є:

• оволодіння знаннями методики самостійних занять фізичними вправами в руховому режимі дня;
• забезпечення тісного взаємозв’язку навчальної, позакласної і позаурочної роботи з фізичного виховання школярів;
• дотримання основних принципів занять фізичними вправами, прояв учнями сумлінності, ініціативи у навчанні, наполегливості у досягненні мети, у подоланні труднощів;
• усвідомлення учнями реальної “перспективної лінії” свого фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Дидактичними умовами ефективного формування умінь самостійно займатись фізичними вправами є:

• відображення в завданнях уроку фізичної культури необхідності формування умінь самостійно займатись фізичними вправами як об’єкта спеціально-педагогічного впливу;
• поєднання різноманітних за способом діяльності методів на основі досягнення єдності їх навчальної, стимулюючої та контрольно-оцінюючої функцій;
• взаємопов’язане формування усіх компонентів умінь самостійно займатись фізичними вправами;
• методична завершеність і інструктивна спрямованість усіх форм занять фізичними вправами;
• безперервність педагогічного впливу на підготовку учнів до самостійних занять фізичними вправами.

Батькам неодноразово доводилось зустрічатися з ситуацією, коли дитина під час підготовки уроків удома протягом години і більше не може розв’язати задачу з математики, запам’ятати неодноразово прочитаний текст, написати правильно букви і цифри. Причин тут багато, та найголовніша з них – втома від одноманітної діяльності.

Головне завдання фізкультурних пауз, як і фізкультурних хвилинок, – повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти м’язове і розумове напруження, попередити порушення постави, псування зору, головний біль.

Перед початком проведення паузи необхідно добре провітрити кімнату, приготувати все необхідне (спортивний костюм, спортивне взуття, дрібний спортивний інвентар і т. п.)

Фізкультурна пауза відрізняється від фізкультурних хвилинок змістом і тривалістю. Фізкультурні паузи тривають 5-10 хв і виконуються після 45-60 хв навчальної роботи. До комплексу фізкультурної паузи входять фізичні вправи, які будуються за тим самим принципом, що й фізкультурні хвилинки, але кількість їх збільшується до 5 -7.

Комплекс вправ фізкультурної паузи можна виконувати сидячи на кріслі за столом, стоячи біля крісла або столу, на килимі в центрі кімнати або на відкритому повітрі біля будинку.

Починається фізкультурна пауза з вправ на потягування; потім виконують нахили і повороти тулуба, присідання, поєднання рухів рук і ніг; закінчується розслабленими рухами рук з глибоким диханням. Темп повільний і середній.

Добре, коли фізкультурна пауза супроводжується музикою, це є додатковим фактором відпочинку дітей.

Ефективність впливу фізкультурної паузи на розумову працездатність і збереження здоров’я дітей залежить від правильно складених комплексів і умінь учнів виконувати їх під час приготування уроків удома. Завдання вчителя фізичної культури розучити з учнями такі комплекси і сформувати уміння виконувати їх у відповідних умовах.

Ось декілька фізкультурних пауз, які можна проводити у класі для учнів 5-6 класів на будь-якому уроці.

Для учнів 5 класу. Вправи виконуються стоячи біля столу.

1. В. п. – о. с. 1 – дугами, руки вгору – вдих; 2 – в. п. – видих. Повторити 4-6 разів у середньому темпі.
2. В. п. – стійка, руки на столі. 1 – поворот тулуба ліворуч, ліва рука в сторону; 2 – в. п.; 3-4 – те саме з поворотом тулуба праворуч. Повторити 4-6 разів у кожен бік.
3. В. п. – стійка, руки на столі. 1 – ліву ногу назад на носок – прогнутись; 2 – те саме правою ногою. Повторити 4-6 разів лівою і правою ногою.
4. В. п. – стійка, руки на столі. 1 – присід; 2 – в. п. Повторити 6-8 разів.
5. Ходьба на місці 15-20 секунд.

Для учнів 6 класу. Вправи виконуються сидячи за столом.

1. В. п. – сидячи за столом, руки на столі. 1 – руки до плечей, лопатки звести, голову назад – вдих; 2 – в. п.; 3 – руки за голову, прогнутися, голову назад – вдих; 4 – в. п. – видих. Повторити 4-6 разів.
2. В. п. – руки за голову. 1 – поворот тулуба ліворуч; 2 – в. п.; 3-4 – те саме з поворотом тулуба праворуч. Повторити 4-6 разів у кожен бік.
3. В. п. – руки за голову. 1 – нахил тулуба вліво; 2 – в. п.; 3-4 – те саме з нахилом тулуба вправо. Повторити 4-6 разів у кожен бік.
4. В. п. – руки в сторони. 1-3 – схресні рухи руками перед грудьми; 4 – ривком, руки в сторони. Повторити 4-6 разів.
5. В. п. – руки в замок на столі. 1-2 – руки вгору долонями догори – вдих; 3-4 – в. п. – видих. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.

Поняття «фізична підготовка» розуміється як методично правильно організований процес рухової діяльності людини з метою оптимального розвитку її рухових якостей сили, прудкості, гнучкості, спритності і витривалості.

Отже, підготовка учнів до проведення самостійних занять з розвитку фізичних якостей передбачає:

• озброєння учнів теоретичними знаннями про фізичні якості;
• висування завдань у досягненні оптимального для даного віку розвитку всіх рухових якостей;
• навчання учнів виконувати фізичні вправи і адекватно добирати їх для розвитку тої або іншої фізичної якості;
• озброєння учнів методами вправи і їх компонентами (фізичне навантаження, об’єм фізичного навантаження, тривалість і характер відпочинку);
• навчання учнів самоконтролю в оцінюванні динаміки розвитку рухових якостей та реакції організму на навантаження;
• навчання учнів у складанні плану індивідуальних тренувальних занять з розвитку фізичних якостей.